Тетяна Кузик живе і працює в Чернігові. Вчилася у Чернігівському педуніверситеті, за фахом — учитель початкових класів і малювання. У школі тоді роботи не знайшлося, тож опанувала комп’ютер. Залюбки оформлювала кольорові й чорно-білі сторінки друкованої продукції і, зокрема. газет, дбаючи, щоб преса доходила до читача сучасною, цікавою і змістовною. Загалом же Тетяна — художниця: малює картини, декорує посуд… Напередодні Великодня створює свої авторські писанки.
— Яйця почала розписувати вісім років тому, коли у Києві потрапила на майстер-клас з писанкарства. Процес виявився захоплюючий, правда, першу писанку я роздавила, коли «народжувала» («народженням» називається кінцева стадія — очищення писанки від воску). Тоді ж я купила писачок та збірку традиційних українських писанок Віри Манько. По них розписую і досі. Далі мені захотілося більше дізнатися про символіку, техніку розпису. Почала шукати в Інтернеті матеріали, літературу, зразки. Особливо корисним виявився один форум, присвячений слов’янській писанці. На ньому писанкарка з Росії багато розповідала саме про сакральне значення розписаного яйця.
— Розкажи, будь ласка, про техніку розпису яєць.
— Раніше писанки писали не лише перед Великоднем, а цілий рік, залежно від потреби. Займалися цим тільки жінки, це був своєрідний спосіб підтримувати лад у домівці. Писали по живому (не видутому) яйцю, барвники робили з відварів або соку рослин. Воду брали удосвіта із семи струмків. Візерунки передавалися з покоління в покоління протягом століть без змін. Кожен символ має певне значення.
— Яка найбільш цікава для тебе символіка?
— Традиційних узорів дуже багато, близько тисячі — на всі випадки життя. Яйцем з візерунком із соснових гілочок, пофарбованим у зелений колір, викачували хворих дітей (багато наших прабабусь самі вміли це робити). Вагітна жінка писала писанку з квітами чи птахами — це символи душі, що приходить у цей світ. Безкінечник, або меандр, оберігає від зла. Сварга (свастика) — побажання добра і довголіття.
Найбільше писанок створювалося навесні, від дня весняного сонцестояння. У цей час більше писалося червоних писанок, кольору сонця. Вважалося, що таким чином люди допомагають весняному сонцю набирати силу на літо. Весняні писанки несуть у собі образи відродження природи, влаштування нового світу — розорані і засіяні поля, рослини; насіння і плоди — символи майбутнього врожаю. Таку писанку зберігали цілий рік до наступної весни. Писанку клали в першу ріллю.
— Що стається із твоїми писанками після Пасхи?
— Я пишу зазвичай на видутих яйцях харчовими барвниками — їх можна підвісити як оберіг. Роздаровую їх друзям та родичам. На живому яйці пишу для себе і рідних у Чистий Четвер — вони зберігаються в нас на зерні. Якщо таке яйце тріснуло чи почало погано пахнути, це означає, що воно увібрало в себе негатив, і його треба закопати в землю.
Є така легенда: доки на землі розписують писанки, доти існує цей світ. Українці-емігранти поширили це заняття по всьому світу, особливо приємно, що воно зараз активно відроджується і в нас. Так що кінця світу поки що не бувати.
Спілкувалась Вікторія ГАВРИК
